Будьте самі шукачами, дослідниками.

                                                      Якщо не буде вогника у вас,

вам ніколи не запалити його в інших.

В.О. Сухомлинський

Актуальність. Інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, вимагають нової школи, метою якої є створення «умов для розвитку і самореалізації кожної особистості», формування покоління, «здатного навчатися упродовж життя» («Національна доктрина розвитку освіти»). Такий підхід є вимогою часу. Головними проблемами, на які сьогодні орієнтує дидактика, мають бути не просто питання «що вчити?», а «для чого вчити?» і «як учити?» Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей школярів.

Сьогодні особлива увага повинна приділятися практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів актуалізується роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної та творчої діяльності. Зрозуміло, що процес отримання інформації не є проблемою, для учня складнішим є оперування нею. Актуальність визначеного напрямку і зумовила вибір теми: «Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя й учня та як основа формування ключових компетентностей школярів».

Мета. Забезпечення компетентнісного підходу у навчанні української мови та літератури в умовах реформування освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.

 У своїй педагогічній діяльності ставлю такі завдання:

- розвивати й закріплювати інтерес до предмета;

-  використовувати нові педагогічні технології;

- дати учням якісну освіту;

- розкрити здібності: інтелектуальний, творчий, моральний потенціал

кожного учня;

- підготувати учнів до правильного вибору професії, життєвих

орієнтирів;

- удосконалювати форми організації навчальної діяльності.

Реалізація цих завдань дозволяє мені розвивати компетентну особистість у відповідності до його здібностей, інтересів і можливостей.

Для створення сприятливих морально–психологічних умов навчання, виховання, розвитку здібних та творчо обдарованих дітей необхідна відповідність вимогам до вчителя:

-         педагогічна майстерність;

-         педагогічна тактовність;

-         науково–методична діяльність;

-         висока теоретична підготовка;

-         власна педагогічна концепція;

-         толерантність, доброзичливість;

-         творчі здібності.

Учень у вирішенні проблеми:

-         розвивати пізнавальні інтереси;

-         збагачувати новими враженнями, розвивати власні спостереження;

-         розвивати інтереси у певній галузі знань, які можуть бути джерелом професійних інтересів;

залучати до участі в:

-         інтелектуальних заходах;

-         заходах циклу «Мистецтво»;

-         позакласній діяльності.

             В основу роботи над проблемою  покладено компетентнісно зорієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.  Органі­зація уроку в особистісно зорієнто­ваному навчанні на різних його ета­пах передбачає різну роль учителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант. 

              Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти компетентність визначається як «загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню, поділяється на такі основні групи: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної середньої освіти, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти, нових програмах.

Під час реалізації ідеї особливу увагу як на уроках літератури, так і на уроках мови приділяю розвитку ключових компетентностей: соціальної, мотиваційної, функціональної. Основні елементи педагогічної діяльності, як правило, реалізую на таких етапах: етапі прогнозування, змістовно-пошуковому, етапі моніторингу.

Важливою умовою навчання й першим кроком до формування компетентності учня є внутрішня мотивація (самомотивація). Уміння й бажання навчатися – це той фундамент, який маємо закласти як учителі. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне питання»: як побудувати навчальний процес, щоб урок викликав емоційне піднесення в школярів, неодмінно позитивно впливав на їхні почуття і мислення, збагачував їх досвідом самостійних пошуків і роздумів

 Під час наступного етапу – етапу цілеутворення вважаю за необхідне, щоб учні брали в ньому участь. Намагаюсь, щоб, крім переліку знань, які учні повинні засвоїти, вони бачили і перелік умінь, якими зможуть оперувати. Ефективним є спільне з учнями планування роботи на уроці. У процесі організації навчальної діяльності прагну гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживлюють» уроки, при цьому враховую навчальні потреби дітей, їх індивідуальні здібності. Виявляючи пізнавальний рівень кожного учня й класу, планую свою діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Логічним продовженням цієї роботи є організація позакласної діяльності учнів (проведення літературних вечорів, фестивалів тощо), залучення дітей до участі в конкурсах творчих робіт.

Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин. Для дітей старшого шкільного віку більш цікавими є нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності: інтегрований урок, урок-пошук, урок-відкриття, урок-дослідження, урок-портрет.

Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості  учня :

Творчий пошук

Творча активність

Творче мислення

Творча діяльність

Творче спілкування

Творча        особистість

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових  сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

         Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання.

У своїй педагогічній практиці випробовую спосіб  інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:

· Проектне навчання ;

· Інтерактивна технологія ;

· Особистісно зорієнтоване навчання.

Підбиваючи підсумок, можу стверджувати, що формування творчих здібностей учнів сприяє їхньому всебічному розвитку. Це виражається за допомогою понять з префіксом само- : самовиховання, самоосвіта, самоспостереження, самовдосконалення, саморозкриття, самопізнання тощо.

         За роки роботи в школі виробила свій власний стиль, для якого характерна, перш за все, щира любов до дітей, турбота про їх всебічний фізичний і духовний розвиток, творче мислення і високий моральний дух.

         Навчальний процес планую з урахуванням психофізичних і вікових особливостей учнів.

На кожному уроці прагну виховувати в учнів стійку позитивну мотивацію навчальної діяльності як важливий фактор формування творчої активності особистості, забезпечую стабільну навчально-пізнавальну атмосферу в класі, бо саме інтереси та мотивація – основні фактори успішного навчання.