понеділок, 28 грудня 2015 р.

15 фактів про нашу мову, які повинен знати кожен українець


1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі, і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.

4. Український алфавіт являє собою один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно з російською мовою, в українському немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

9. Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.

10. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови» їх нараховується 45.

11. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

12. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ньому міститься тридцять літер.

13. Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев’яти літер.

14. Кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: «ротатор» і «тартрат». А до фраз паліндромів належать, наприклад, «Я несу гусеня» та «Аргентина манить негра». В останньому випадку не враховується буква «ь». Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

15. Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклоннецьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

33 думки про вчителя (із книги «Сам собі думаю»)


1) Професія від Бога одна — Учитель. Усі інші — від учителя.
2) Учитель — не професія, це — доля.
3) Останнім у суспільстві втрачає сором учитель. Після цього воно перестає бути цивілізованим.
4) Найсамотніша людина у класі — вчитель.
5) Учительська заробітна платня — це маленька винагорода за професійну шкідливість. А де сама зарплата?
6) Навіть у найважчі часи вчитель має залишатися оптимістом.
7) Найвища мета вчителя — врятувати мрію учня.
8) Школа тримається не на трьох китах, а на одному верблюді.
9) Людина, яка обрала професію вчителя, схожа на самогубця.
10) Колись перед учителем знімали капелюха, тепер він змушений усім кланятись.
11) Учитель нічого не виробляє, крім майбутнього.
12) Найважче для вчителя — обрати собі нове життя після останнього для нього дзвінка.
13) Що не вигадали б у міністерстві — у клас заходить учитель.
14) Жодні технології не змінять основного: вчитель повинен заходити до класу з усмішкою і кожен урок починати по-новому.
15) Якщо ми хочемо, щоб учитель любив учня, необхідно, щоб хтось любив учителя!
16) Якщо навчатися потрібно для того, щоб добре жити, то всі вчителі — неуки.
17) За освіту відповідає вчитель, за її відсутність — міністерство.
18) Чим відрізняється циркова конячка від учителя? Конячку ганяють по колу, а вчителя туди-сюди.
19) Людину, яка все життя виконує домашні завдання, називають учителем.
20) Учитель має бути не вказівним знаком на дорозі, а попутником для дітей.
21) Майстерність учителя історії — як не збрехати під час вивчення неправди.
22) Бути сучасним учителем — означає вміти формулювати нові запитання.
23) Справжній учитель той, хто, знаючи старе, навчає нового.
24) На вчителів потрібно відбирати тих, хто народився «наперед», тобто «на завтра». А навчати їх повинні ті, хто народився «на післязавтра». Усього-навсього.
25) Учитель має стати другом учневі. Клас — це вже не стіл і парти, це місце, де має народжуватися Думка, де один одного поважають і люблять. Жодні технології, прилади і методи не замінять теплого слова, співчутливого погляду і дружнього потиску руки.
26) Кожен випускний клас для вчителя — ще одне прожите життя. І так важко починати нове.
27) Учитель — «той, хто зберігає тепло».
28) Учитель — один, а помилки різні.
29) Якщо у школі серед учителів буде хоча б одна висока і чиста особистість — для дитячої душі цього достатньо.
30) Учитель, здатний усміхатися, і є професіоналом.
31) Не йдіть до школи, якщо не любите дітей.
32) У вчителя одна надія — учні.
33) Потрібна стаття в Кримінальному кодексі, яка передбачала б прилюдне покарання за моральне, матеріальне і психологічне приниження вчителя. Стосується керівників усіх рівнів. Приниження вчителя — нанесення шкоди суспільству. За це треба карати.

неділю, 17 травня 2015 р.

Будьте самі шукачами, дослідниками.
                                                      Якщо не буде вогника у вас,
вам ніколи не запалити його в інших.
В.О. Сухомлинський

Актуальність. Інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, вимагають нової школи, метою якої є створення «умов для розвитку і самореалізації кожної особистості», формування покоління, «здатного навчатися упродовж життя» («Національна доктрина розвитку освіти»). Такий підхід є вимогою часу. Головними проблемами, на які сьогодні орієнтує дидактика, мають бути не просто питання «що вчити?», а «для чого вчити?» і «як учити?» Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей школярів.
Сьогодні особлива увага повинна приділятися практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів актуалізується роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної та творчої діяльності. Зрозуміло, що процес отримання інформації не є проблемою, для учня складнішим є оперування нею. Актуальність визначеного напрямку і зумовила вибір теми: «Урок як засіб розвитку творчої особистості вчителя й учня та як основа формування ключових компетентностей школярів».
Мета. Забезпечення компетентнісного підходу у навчанні української мови та літератури в умовах реформування освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.
 У своїй педагогічній діяльності ставлю такі завдання:
- розвивати й закріплювати інтерес до предмета;
-  використовувати нові педагогічні технології;
- дати учням якісну освіту;
- розкрити здібності: інтелектуальний, творчий, моральний потенціал
кожного учня;
- підготувати учнів до правильного вибору професії, життєвих
орієнтирів;
- удосконалювати форми організації навчальної діяльності.
Реалізація цих завдань дозволяє мені розвивати компетентну особистість у відповідності до його здібностей, інтересів і можливостей.
Для створення сприятливих морально–психологічних умов навчання, виховання, розвитку здібних та творчо обдарованих дітей необхідна відповідність вимогам до вчителя:
-         педагогічна майстерність;
-         педагогічна тактовність;
-         науково–методична діяльність;
-         висока теоретична підготовка;
-         власна педагогічна концепція;
-         толерантність, доброзичливість;
-         творчі здібності.
Учень у вирішенні проблеми:
-         розвивати пізнавальні інтереси;
-         збагачувати новими враженнями, розвивати власні спостереження;
-         розвивати інтереси у певній галузі знань, які можуть бути джерелом професійних інтересів;
залучати до участі в:
-         інтелектуальних заходах;
-         заходах циклу «Мистецтво»;
-         позакласній діяльності.
             В основу роботи над проблемою  покладено компетентнісно зорієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.  Органі­зація уроку в особистісно зорієнто­ваному навчанні на різних його ета­пах передбачає різну роль учителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант. 
              Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти компетентність визначається як «загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню, поділяється на такі основні групи: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.
Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної середньої освіти, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та повної загальної середньої освіти, нових програмах.
Під час реалізації ідеї особливу увагу як на уроках літератури, так і на уроках мови приділяю розвитку ключових компетентностей: соціальної, мотиваційної, функціональної. Основні елементи педагогічної діяльності, як правило, реалізую на таких етапах: етапі прогнозування, змістовно-пошуковому, етапі моніторингу.
Важливою умовою навчання й першим кроком до формування компетентності учня є внутрішня мотивація (самомотивація). Уміння й бажання навчатися – це той фундамент, який маємо закласти як учителі. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне питання»: як побудувати навчальний процес, щоб урок викликав емоційне піднесення в школярів, неодмінно позитивно впливав на їхні почуття і мислення, збагачував їх досвідом самостійних пошуків і роздумів
 Під час наступного етапу – етапу цілеутворення вважаю за необхідне, щоб учні брали в ньому участь. Намагаюсь, щоб, крім переліку знань, які учні повинні засвоїти, вони бачили і перелік умінь, якими зможуть оперувати. Ефективним є спільне з учнями планування роботи на уроці. У процесі організації навчальної діяльності прагну гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживлюють» уроки, при цьому враховую навчальні потреби дітей, їх індивідуальні здібності. Виявляючи пізнавальний рівень кожного учня й класу, планую свою діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними. Ефективним на цьому етапі є проблемне навчання. Для полеміки вибираю те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Логічним продовженням цієї роботи є організація позакласної діяльності учнів (проведення літературних вечорів, фестивалів тощо), залучення дітей до участі в конкурсах творчих робіт.
Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є проведення уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин. Для дітей старшого шкільного віку більш цікавими є нестандартні уроки, які сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, що є складовими соціальної компетентності: інтегрований урок, урок-пошук, урок-відкриття, урок-дослідження, урок-портрет.
Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості  учня :
Творчий пошук
Творча активність
Творче мислення
Творча діяльність
Творче спілкування
    Творча        особистість









І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових  сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
         Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання.
У своїй педагогічній практиці випробовую спосіб  інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:
· Проектне навчання ;
· Інтерактивна технологія ;
· Особистісно зорієнтоване навчання.
Підбиваючи підсумок, можу стверджувати, що формування творчих здібностей учнів сприяє їхньому всебічному розвитку. Це виражається за допомогою понять з префіксом само- : самовиховання, самоосвіта, самоспостереження, самовдосконалення, саморозкриття, самопізнання тощо.
         За роки роботи в школі виробила свій власний стиль, для якого характерна, перш за все, щира любов до дітей, турбота про їх всебічний фізичний і духовний розвиток, творче мислення і високий моральний дух.
         Навчальний процес планую з урахуванням психофізичних і вікових особливостей учнів.
На кожному уроці прагну виховувати в учнів стійку позитивну мотивацію навчальної діяльності як важливий фактор формування творчої активності особистості, забезпечую стабільну навчально-пізнавальну атмосферу в класі, бо саме інтереси та мотивація – основні фактори успішного навчання.